Співбесіда Go фокусується на горутинах, каналах, інтерфейсах та обробці помилок — мова маленька, тому питання йдуть углиб, а не вшир. Нижче — найчастіші з еталонними відповідями. Junior: базова теорія, визначення та прості практичні кейси.
Горутина — це функція, яку планує рантайм Go, а не операційна система. Вона стартує з крихітним стеком у пару кілобайтів, що росте за потреби, тоді як потік ОС резервує мегабайти, тому програма спокійно тримає сотні тисяч горутин. Рантайм мультиплексує їх на невеликий пул потоків ОС і перемикає в точках блокування без перемикання контексту ядра.
Небуферизований канал синхронний: відправник блокується, доки не буде готовий отримувач, тому він заразом працює точкою синхронізації. Буферизований приймає значення до розміру буфера без очікуючого отримувача і блокується лише при заповненні. Небуферизований беруть, коли потрібна гарантія передачі, буферизований — щоб згладити сплески, але великий буфер частіше ховає проблему в дизайні, ніж вирішує її.
select чекає кількох операцій з каналами і продовжує з тією, що готова. Якщо готові одразу декілька, вибір робиться рівномірно випадково, що не дає жодному case голодувати. Гілка default перетворює конструкцію на неблокуючу, а select взагалі без case блокується назавжди — інколи це використовують навмисно, щоб «припаркувати» горутину.
У масиву фіксована довжина, що входить у його тип, і він копіюється за значенням. Слайс — це заголовок з вказівником на підлеглий масив, довжиною та ємністю, тому при передачі копіюється лише заголовок. append пише у вільну ємність, якщо місце є; інакше виділяє більший масив і копіює, через що повернений слайс може більше не поділяти памʼять з вихідним — і тому результат append завжди треба присвоювати.
Інтерфейс — це набір сигнатур методів; будь-який тип, у якого ці методи є, задовольняє його без жодного оголошення. Саме це й означає імпліцитність — немає ключового слова implements, тому інтерфейс можна оголосити в пакеті-споживачі, і наявні типи йому вже відповідають. Ідіоматична порада: тримати інтерфейси маленькими й оголошувати їх там, де використовують, а не поруч із реалізацією.
Помилки — звичайні значення, що повертаються поруч із результатом і перевіряються явно в кожному місці виклику. Загортання через fmt.Errorf з дієсловом %w зберігає вихідну помилку всередині нового повідомлення, тому код-викликач досі може застосувати errors.Is для перевірки на сентинел або errors.As для видобування типізованої помилки. Загортання додає контекст у міру підйому помилки, не позбавляючи її програмної перевірності.
Context переносить сигнал скасування, дедлайн і значення рівня запиту через межі API. Коли клієнт відключився або спрацював таймаут, скасування контексту поширюється на всі похідні горутини, тож запити до бази й HTTP-виклики перериваються, а не витікають. За домовленістю його передають першим параметром і ніколи не зберігають у структурі.
На співбесіді ти говориш вголос під тиском. Кем поставить ті самі питання, оцінить кожну відповідь і покаже, що саме підтягнути.
Пройти інтерв'ю Junior Go Backend →